Скіфське золото. Які прикраси носили наші пращури?

Скіфське золото — культурний артефакт, який відомий у всьому світі. Скіфи проживали в степовій частині України, тому історики часто називають їх пращурами сучасних українців. Скіфія була державою із високим рівнем розвитку суспільства, культури, технологій. Скіфське золото — чудове підтвердження того, яких успіхів встигли досягти майстри в ювелірному мистецтві.

Скіфське золото: історія та особливості

Якщо до цього моменту скіфські прикраси були з золота, але після асиміляції ми спостерігаємо перевагу бронзових і скляних елементів. Цей період розвитку ювелірного мистецтва характеризується поєднанням сарматської прагматичності та неймовірно тонкої роботи скіфських майстрів.

На формування особливостей скіфських прикрас вплинуло одразу два народи. По-перше, греки. Приблизно в цей час греки заснували колонії в Причорномор’ї. Історики вже встановили факт співпраці й торгівлі між греками та скіфами, а фото скіфських прикрас доводять взаємний вплив культур.

>

Другим народом, який вплинув на автентичність скіфських прикрас, були сармати. Цей кочовий народ свого часу витіснив скіфів. Деяка частина колишнього населення вирушила на пошуки нового місця проживання, але більшість асимілювалася з племенем сарматів.

Если до этого момента скифские украшения были из золота, то после ассимиляции мы наблюдаем преобладание бронзовых и стеклянных элементов. Этот период развития ювелирного искусства характеризуется сочетанием сарматской прагматичности и невероятно тонкой работы скифских мастеров.

Де скіфи добували золото?

Це питання неодноразово обговорювалося істориками та археологами. Як у курганах українських степів могло з’явитися золото, ще й такої високої якості? Є три основні версії:

1. Скіфи добували золото із Закарпаття. Мужіївське родовище — єдина золота копальня на території сучасної України. Проте, нещодавні дослідження довели, що хімічний склад скіфського золота та зразків із Закарпаття відрізняються.
2. Згідно з другою версією, скіфські майстри купували дорогоцінний метал у Греції. Ця теорія здається ще менш імовірною. У скіфів буквально був культ золота (вони використовували його навіть у побуті), тому скупити стільки матеріалу неможливо. По-друге, розвиток ювелірної майстерності в Скіфії навпаки показував грекам рівень місцевої культури, їхню рівноправність.
3. Третя версія з’явилася порівняно недавно, але викликає в істориків більше довіри, оскільки є підтвердження з архівів. У давнину аурум і аргентум могли видобувати в Нагольному кряжі, де й зараз є певний вміст дорогоцінних металів у жилах. Ймовірно, скіфи закинули видобуток через недостатньо розвинені на той момент технології, який потім відновила імператриця Катерина.

Коли розглядаємо питання, де скіфи добували золото, не можна забувати, що це був кочовий і войовничий народ. Як зазначають археологи, багато багатств кочові племена здобували після перемоги над іншими народами. Дорогоцінний метал перетоплювали та створювали власні скіфські золоті прикраси.

Ще одне питання, яке непокоїть вчених, що за проба скіфського золота. Тут немає однозначної відповіді. Це залежить від того, де знайшли конкретний взірець чи групу прикрас. Наприклад, знаменита Пектораль виконана з 958 проби, а сережки підвіски з 925.

Але, як показують археологічні розкопки, вироби переважно мають від 300 до 700 проби. Якщо прикраса має характерний червоний підтон, значить, майстри додали значну кількість міді. Насамперед це було зроблено з практичних міркувань. Золоті вироби носили в тому числі воїни, тому вони мали бути міцними, а аурум сам по собі м’який.

Скіфські прикраси: значення, міфологія, трактування

Не лише високий рівень майстерності та величезна кількість виробів скіфських ювелірів цікавить вчених. Культурологи та історики вивчають орнамент, техніку, значення.

Навіть міфологію визначають за скіфськими золотими прикрасами, адже стародавній народ відбивав свою картину світу через декоративно-ужиткове мистецтво та ювелірні вироби. Скіфський звіриний стиль, що простежується в ювелірному мистецтві та навіть побутових дрібницях, став предметом захоплення та дослідження вчених з усього світу.

Звіриний стиль у прикрасах вирізняється динамікою сюжетів. Зображення одночасно передають кілька образів, попри їхню граничну схематичність. Динаміка проявляється в моменті боротьби чи руху (наприклад, вершника). Магічні уявлення стародавнього народу знаходять свій відбиток у золоті. Як і їхня система цінностей (сила, швидкість, хоробрість), що передається через воїнів. Особливе значення мають тварини (копитні, хижі, фантастичні) й птахи (також переважно хижаки).

Культові скіфські прикраси

Золото — дорогоцінний метал, який високо цінувався скіфами. Вони вірили, що матеріал має магічні, лікувальні й захисні властивості, тому створювали величезну кількість виробів із нього. Оскільки скіфи вірили в потойбічне життя, вони ховали почесних членів товариства з великою кількістю коштовностей. Саме завдяки цьому археологи знайшли культурні артефакти в скіфських курганах, що дає нам уявлення про асортимент прикрас того часу.

Нам відомо, що вже тоді був поділ на чоловічі й жіночі аксесуари. Відрізнялися вони зовнішнім виглядом і мотивом, який зображав майстер. Чоловічі аксесуари були грубішими та войовничими, а темами переважно були війни, завоювання або тварини-хижаки. У жіночих аксесуарах є рослинні мотиви, сюжети народних звичаїв, тотемні тварини-захисники.

Згідно з археологічними дослідженнями, витоки ювелірного мистецтва скіфів з’явилися ще наприкінці бронзового віку. Вік найдавнішого скіфського золота понад 20 000 років. Головними власниками прикрас були аристократи, жерці та військова знать. Це знайшло відбиток у тому, якими саме були вироби з золота. Майстри створювали вставки зброї, зброю та упряж, предмети культу, деталі одягу (пряжки, нашивки). З аксесуарів, які нам знайомі, варто вказати на сережки, браслети, кольє, каблучки.

Чоловіки переважно носили каблучки з зображенням магічних захисних символів, а також поясні пряжки та нагрудні пластини. Саме цей культурний артефакт допомагає простежити, як змінювалася техніка створення ювелірних виробів у Скіфії. У ранній період це були скіфські прикраси з бронзи, які вміли створювати ще кіммерійці, потім золото й срібло.

Але й техніка роботи з золотом зазнала змін: спочатку до сплаву почали додавати мідь, а потім майстри навчилися працювати з золотою фольгою.

У жіночих прикрасах простежується грецький вплив. Це переважно дуже тонка робота, яка відзначалася й у високому рівні майстерності, й у розмірах аксесуарів. Найпопулярнішими аксесуарами були сережки, браслети на руку, кольє та гребінь для волосся (найвідоміший знайшли в кургані Солоха).

Пектораль із кургану Товста Могила

Золота пектораль — одна з найвідоміших скіфських прикрас. Це нагрудний ювелірний виріб, що нагадує сучасне намисто. Особливості пекторалі ускладнюють ідентифікацію прикраси. З одного боку, ми спостерігаємо класичний грецький стиль, тому вчені вважають, що це грецькі майстри створили шедевр на замовлення скіфського вождя. З іншого боку, на пекторалі характерні скіфські мотиви (сюжети міфів, звичаї, традиції), тому є версія, що аксесуар створив етнічний скіф. Характеристики золотої пекторалі:

• 24 карати твердого золота;
• діаметр 12 дюймів (30,6 см);
• вага — 1150 г;
• знайшли в кургані Товста Могила (територія Дніпропетровської області);
• зберігається в музеї історичних коштовностей України.

Дослідники зазначають, що пектораль була створена спайкою десятків індивідуально вилитих фігур та елементів. Але інтерпретація сюжетів золотої скіфської прикраси різна. Є три версії істориків щодо сюжету ювелірного виробу:

1. Модель Всесвіту. Нагрудна прикраса має триярусну побудову, що було характерно для виробів декоративно-ужиткового мистецтва, у яких знаходили відбиття картини світу стародавніх народів. Нижній рівень розкриває боротьбу з грифонами, що інтерпретується істориками як образ світу стихій і підземного царства. Центральний рівень прикрашений рослинними мотивами та атрибутами богині-цариці Табіті. На верхньому ярусі майстер відбив образ вищого світу, де примітні побутові замальовки, головними персонажами яких стають великі воїни.
2. Мапа володінь. Геродот писав про скіфський квадрат (володіння племені), що відбивається на нагрудному аксесуарі. Простежується лінія узбережжя, прісноводне озеро та 16 «добрих земель», які свого часу належали до володіння Скіфії. Також є відомі риси інших регіонів. Противники цієї версії зазначають брак Азовського моря та Керченської протоки, але це пояснюється істориками-археологами (протока виникла пізніше, а рівень Азовського моря тоді був ще недостатнім).
3. Календар. Зображення свят, звичаїв, ритуалів у декоративно-ужитковому мистецтві не рідкість. У скіфському золоті вони трапляються частіше, що стало джерелом для цієї версії. Скіфи були язичниками, тому кожен місяць опікувався окремою тотемною твариною. Їхній календар містив 16 місяців, що знаходить відбиток, згідно з цією теорією, у пекторалі. Цю теорію підтверджує зміна одягу персонажів сюжетів (від напівоголених постатей до людей у ​​теплих каптанах).

Пектораль скіфів стала сенсацією всього світу. Її вивчали у Франції, Голландії, Росії, США, але до єдиної думки про походження й значення вчені не дійшли. Це справді шедевр ювелірного мистецтва, який підтверджує високий рівень скіфської культури.