Екскурс в історію: прикраси давніх цивілізацій
13 грудня 2021
- Історія виникнення прикрас
- Ювелірні прикраси Стародавнього Єгипту
- Ювелірні прикраси Стародавньої Греції
- Ювелірні прикраси Стародавнього Риму
- Давні китайські прикраси
- Ювелірні прикраси Стародавньої Індії
- Ювелірні прикраси стародавніх слов’ян
Історія прикрас почалася понад 70 тисяч років тому. Перші зачатки аксесуарів з’явилися ще в первісному суспільстві, але вироби були з кісток, дерева, каміння. Первісні аксесуари показували статус людини в племені, її досягнення в полюванні та служили оберегами. Матеріали з часом змінювалися та значення прикрас теж.
Історія виникнення прикрас
Першими прикрасами були не аксесуари. Культурологи зазначають, що прагнення людини прикрашати себе з’явилося ще до появи аксесуарів. Люди малювали на своєму тілі візерунки, щоби захиститись у небезпечному світі, що їх оточував. Потім люди навчилися робити аксесуари з підручних матеріалів. Цікаво, що прагнення людей до аксесуарів виникло раніше, ніж до одягу.
Перші аксесуари — намиста з кісток і зубів, головні убори, браслети, підвіски, сережки та багато іншого. Для чоловіків часто використовували ікла кабана або моржа, а історія жіночих прикрас почалася з рогу. Також повсюдно були популярні риб’ячі кістки, кісточки плодів рослин, шишки, камінці, мушлі. Підручні матеріали нанизували на тонкі смужки, які скручували зі шкіри чи еластичних рослин.
Примітно, що перші у світі аксесуари, всупереч популярній думці, створювалися не для жінок, а для чоловіків. Але роль авторів була саме в дівчат. Прикраси створювали для воїнів племені, щоб оберіг захищав їх на полюванні чи в сутичці з іншими племенами. Також використовували аксесуари під час магічних ритуалів. Саме в період тотемізму було почесним зробити собі прикрасу зі здобичі, щоби показати всім рівень своєї сили.
Ювелірні прикраси Стародавнього Єгипту
У Стародавньому Єгипті був культ бога сонця Ра, тому золото для єгиптян було сакральним дорогоцінним металом. Більшість єгиптян за життя носили якісь прикраси, і майже кожен єгиптянин був похований із якоюсь прикрасою. Вибрані матеріали та якість виготовлення часто визначалися статусом власника.
Для жрецького та воєнного стану створювалися золоті похоронні маски. Також були популярні каблучки, сережки, браслети, пекторалі, намиста, корони, пояси та амулети.
У єгипетських прикрасах переважає використання золота, яке зазвичай доповнюється використанням трьох мінералів (сердоліку, бірюзи та лазуриту). Попри досить обмежений асортимент декоративних мотивів, майстри створювали найрізноманітніші композиції, які ґрунтуються на суворій симетрії або ритмічному повторенні форм і кольорів. У давньоєгипетських ювелірних прикрасах використовувалися символи (скарабей, квітка лотоса, сокіл, змій, шуліка, сфінкс) і зображення богів (Ра, Анубіса, Ісіди, Осіріса, Сета, Гора, Нефтіди).
Ювелірні прикраси Стародавньої Греції
Хоча стародавні греки використовували прикраси, щоби показати повагу до своїх богів і богинь, вони мали й іншу мету — продемонструвати багатство, статус і смак, оскільки прикраси були рідкістю на той час. Світова колекція давньогрецьких прикрас збиралася з похоронних могил, бо давні греки вважали ювелірні вироби досить цінними, щоб узяти їх із собою в потойбічне життя.
Стародавні греки створювали срібні сережки, намиста, кулони, шпильки, браслети, нарукавні пов’язки, пов’язки на стегнах, персні, вінки, діадеми та складні прикраси для волосся. Давньогрецькі прикраси часто створювалися цілими наборами на кшталт сучасних ювелірних комплектів. Головні символи, сюжети, мотиви в давньогрецьких прикрасах:
- божества;
- тварини;
- небесні тіла;
- перли та культ Ісіди.
Характерними ювелірними техніками в Стародавній Греції були філігрань та грануляція.
Ювелірні прикраси Стародавнього Риму
Давньоримські жінки першими почали носити ювелірні вироби як світські аксесуари, а не атрибут поклоніння божествам або магічний амулет.
Дівчата настільки любили коштовності, що у 2 столітті до н.е. ухвалили навіть низку законів, які забороняли марнотратство й розкіш.
Незалежно від стану чи соціального статусу, жінка мала ювелірний виріб. Аристократія носила смарагди, сапфіри, гранати, перли — кожна багата римлянка мріяла здобути у подарунок перлове кольє. Зважаючи на таку популярність аксесуарів, у Стародавньому Римі придумали спосіб створювати копії. Давньоримські торговці навчилися підробляти натуральні самоцвіти, й, хоча рівень імітації був низький, копії знаходили популярність у нижчого суспільного стану. Різноманіття прикрас у Стародавньому Римі вражає:
- діадеми;
- каблучки;
- оздоблені золотом стрічки для волосся;
- сережки (які іноді носили дві штуки на одній мочці);
- браслети на руку чи плече;
- намиста;
- ланцюжки на стегно;
- фібули (брошки, які утримували туніку).
У чоловіків найпопулярнішою прикрасою був перстень-печатка, який відображав соціальний статус людини. У поодиноких випадках траплялися золоті браслети на руку.
Давні китайські прикраси
Давньокитайські ювелірні вироби грали відразу кілька ролей: їх носили для декоративно-естетичної функції, підтримання імунітету, захисту від темних сил. Майстри створювали аксесуари з золота й срібла, при цьому аргентум мав більшу популярність. По-перше, лікарі зазначали його бактерицидні властивості. По-друге, зі сріблом краще поєднувалися дорогоцінні камені, які використовували ювеліри. Жадеїт, бірюза, нефрит — три натуральні самоцвіти, які найчастіше використовувалися в ювелірному мистецтві Стародавнього Китаю. Жадеїт допомагав відновлювати здоров’я та зміцнював імунітет. Бірюза — найпопулярніший мінерал для декорування сережок, брошок, шпильок для волосся.
Нефрит — культовий мінерал для китайської культури. Йому приписували сильні магічні та захисні властивості, тому його обирали майстри, вчителі, жерці. Жінки переважно носили шпильки, сережки, намисто, брошки. Досі шпильки та гребені давньокитайських майстрів захоплюють складністю композиції, великою кількістю мініатюрних елементів декору, матеріалом та насиченістю кольору. Чоловіки переважно носили нефритові обручки з родовим гербом.
Ювелірні прикраси Стародавньої Індії
Індія — країна, де ставлення до ювелірних виробів не змінювалося тисячоліттями. Ще в Стародавній Індії дівчатам від народження було заведено дарувати прикраси. Це не простий аксесуар чи навіть амулет. Наявність ювелірних виробів спочатку гарантує придане для дівчини, а потім її фінансову незалежність.
Ювелірні вироби в Стародавній Індії були дуже важкими, але розвиток танцювальної культури (для якої також потрібні ювелірні вироби) змінив підхід до створення коштовностей, тому зараз аксесуари легші. Найбільше ювелірних виробів дівчина отримує під час одруження. На весілля заведено дарувати Шрінгар — комплект із 16 або 24 ювелірних елементів. У комплекті класичні каблучки, сережки, намиста, а також нат (пірсинг для носа), тіка (підвіска на волосся), арсі (каблучка з дзеркалом), камербанд (пояс із дорогоцінним камінням), каблучки на пальці ніг та інші аксесуари.
Ювелірні прикраси стародавніх слов’ян
Давньослов’янське ювелірне мистецтво — дивовижний симбіоз традицій і звичаїв землевласників і кочових народів. Вироби з бронзи, заліза, золота й срібла виконували в Стародавній Русі декоративно-естетичну, захисну, соціальну функції.
- Гривня. Це срібна або золота шийна прикраса, яка нагадує намисто. Одна з найпопулярніших прикрас у Стародавній Русі, що використовується як відзнака. Головним декором був орнамент чи насічки (характерний прийом давньоруських майстрів).
- Скроневі кільця — популярні жіночі прикраси в Стародавній Русі. Вироби з бронзи, срібла чи золота, що кріпилися біля скронь. Аксесуари підвішувалися до головного убору, волосся або мочки вуха, але їх носили також на стрічках або спеціальних ременях.
- Колти — давньоруські жіночі прикраси. Якщо проводити паралель із сучасними аксесуарами, то їх можна порівняти з джекетами, оскільки це спеціальні підвіски до сережок. Колти нерідко використовували як обереги, сховавши в їхню порожнину збори чи пахощі.
- Сережки — класичні прикраси також були популярними серед слов’янських жінок. Переважно це об’ємні вироби з бронзи, срібла чи золота. Сережки носили жінки й чоловіки. Це був відмітний знак богатирів і воїнів.
- Браслети Київської Русі називалися обручами, оскільки охоплювали руку. Були дротові та товстокінцеві жіночі браслети. Дротові аксесуари виготовлялися з литого стрижня, а в товстокінцевих середня частина прикраси була значно ширша за кінці. Орнамент прикраси: зернові візерунки, насічки, ромби, солярні символи.
- Підвіски в Стародавній Русі мали трохи інше значення, ніж ми звикли. Ці прикраси буде точніше назвати привісами — амулетами, які підвішували до одягу, сумки, кінної збруї. Переважно вони мали магічне значення, тож прикрас було небагато. Прикладом може бути ложка-загребушка.
Культове значення в ювелірному мистецтві стародавніх слов’ян мали обереги. На аксесуари наносили язичницькі символи захисту. Також була традиція носити з собою амулет (ладанку), який міг би заманити кохання, щастя, великий врожай чи здорову худобу. Вирізняються чоловічі та жіночі обереги, але різниця в техніці між ними не дуже помітна.